Знаменні дати моєї Батьківщини.
Європейська революція або Єврореволюція — події в політичному та суспільному житті України в листопаді 2013 — лютому 2014 року, викликані відходом політичного керівництва країни від законодавчо закріпленого курсу на Європейську інтеграцію та подальшою протидією цьому курсу. Однією з головних причин протестів стала надмірна концентрація влади в руках Президента Віктора Януковича та його «сім'ї» та створення системи управління з ознаками фашизму.
.
Передумови.
Докладніше: Угода про асоціацію між Україною та ЄС 21 листопада 2013 року, за кілька днів до Вільнюського саміту східного партнерства, Кабінет Міністрів України вирішив призупинити процес підготування до укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Розпорядження про це було офіційно оприлюднене Прем'єр-міністром України Миколою Азаровим.У відповідь на торговельну експортну блокаду України Росією Кабінет Міністрів доручив міністерствам та відомствам «вжити заходів, … спрямованих на розвиток торгівлі, виробничої кооперації та обмін технологіями з державами-членами СНД».
За словами Миколи Азарова, це рішення зумовлено неможливістю проведення модернізації економіки в стислі терміни для підтримання конкуренції з європейським виробниками, яка виникне в разі підписання Угоди, збільшенням зовнішніх боргів України, зокрема перед МВФ та неврегульованими торговельними відносинами ізРосійською Федерацією. Крім того, Верховна Рада України вчасно не ухвалила євроінтеграційні закони (про прокуратуру, зміни до виборчого законодавства та лікування ув'язнених за кордоном), які були умовою підписання Угоди про асоціацію України з ЄС.
Вимоги, прийняті Євромайданом 24 листопада 2013 року
24 листопада 2013 року відбувся найбільший мітинг опозиції за період президентського правління Януковича, колони мітингувальників розтяглися на увесь Хрещатик (від Бульвару Шевченка до Європейської площі) — за оцінками опозиції, мітинг зібрав до 150 тисяч осіб, за оцінками міліції — 50 тис. осіб. Цей мітинг одноголосно прийняв «вимоги Євромайдану»:
1) Відставка уряду Азарова за зраду національних інтересів.
2) Проведення 27 листопада (тобто до саміту у Вільнюсі) позачергової сесії Верховної Ради, на якій повинні бути прийняті всі необхідні євроінтеграційні закони, в тому числі й закон про звільнення Юлії Тимошенко. У разі неприйняття вказаних законів Євромайдан вимагає розпуску парламенту і проведення позачергових виборів.
3) Майдан вимагає від Януковича скасувати рішення про призупинення підготовки до асоціації з ЄС, звільнити Тимошенко, підписати «Угоду про асоціацію України та Євросоюзу» на саміті у Вільнюсі. У разі непідписання «Угоди про асоціацію» Майдан вимагає імпічменту Януковича за зраду національних інтересів.
4) Також Євромайдан: — звертається:до країн Заходу із закликом — запровадити персональні санкції проти Януковича та представників його влади з боку Заходу; до керівництва ЄС із закликом — не закривати Україні двері в Європу, створити умови для підписання асоціації після зміни влади в Україні.
Хід подій
Зростання протестних настроїв у суспільстві фіксувались багатьма соціологами. Як зазначали фахівці: «Порівняно з жовтнем 2012 року, кількість людей, які готові виходити на вулиці, зросла на 5% і значно зменшилась кількість тих, хто точно не збирається протестувати, — з 51 до 36%».
Так званий «Чорний четвер», коли уряд України ухвалив призупинити процес підготування до укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, лише підштовхнув людей до активних дій. Протестувальники так швидко відгукнулись на заклики до організації Євромайдану.[52][53] Хвиля протестів прокотилась Україною та світом. Водночас з 21 до 23 листопада акції пройшли без використання політичної символіки.
За оцінкою української служби Deutsche Welle, станом на 28 листопада на всеукраїнський страйк вийшли десятки тисяч українських студентів.
Штурм на Грушевського, 19 січня
19 січня 2014 року, за повідомленням BBC, у Києві на Народному Вічі зібралось кілька десятків тисяч мітингувальників, що висловили своє обурення ухваленням «Законів про диктатуру».Поступово мирна акція переросла в жорстке протистояння з міліцією та внутрішніми військами.Близько 15 години радикально налаштована група з «Правого сектора» зробили спробу штурму кордону охорони до урядового кварталу. У наслідок сутичок радикали підпалили автобус «Беркута», а самих бійців закидали камінням і петардами.
Кривавий День Соборності, 22 січня
22 січня 2014 року під час протистоянь на вулиці Грушевського, за офіційними даними, було вбито 3 молодих чоловіків. Сергій Нігоян, вірмен за походженням, Михайло Жизневський, білорус — були вбиті вогнепальною зброєю. Тіло ще одного хлопця, який впав із 13-метрової колонади стадіону «Динамо» імені Валерія Лобановського та помер у лікарні, залишилось не опізнаним. За словами медиків, чоловік, який впав з колонади стадіону імені Лобановського на Грушевського, живий, але за словами Деніса Гнатюка живим залишився інший чоловік, який теж тоді впав з колонади.
Також у лісосмузі в Бориспільському районі Київської області було знайдено тіло Юрія Вербицького. За неофіційними даними Самооборони Майдану станом на 22 січня було зареєстровано 5 загиблих активістів.